В історичному музеї Кам’янського державного історико-культурного заповідника експонується виставка «Люди Свободи», яка розроблена Українським інститутом національної пам’яті.
Минуле ХХ століття стало часом найактивнішої боротьби українців за свою свободу. Це був час існування на нашій землі двох тоталітарних режимів (комуністичного та нацистського), які стали символом придушення свободи у світовій історії. Незважаючи на їх вдавану бездоганність, вони зазнали краху тому, що зіткнулись із опором тих, кого ми сьогодні називаємо Людьми Свободи.
Учні нашого класу ознайомилися з експозицією виставки та дізналися про долю Миколи Міхновського, Василя Чучупаки, Євгена Коновальця, Марка Безручка, Олени Степанів, Йосипа Сліпого, Георгія Нарбута, Миколи Леонтовича, Леся Курбаса, Агатангела Кримського, Олени Теліги, Катерини Білокур, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та ін. Ці люди дуже різні – поети і політики, військові і музиканти, науковці і художники. Їх опір теж був різноманітним: хтось боровся за свободу народу, хтось за свободу творчості й думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось – із пензлем. Кожного із них жорстоко ламали – когось у тюрмі, когось у «шарашці», фізичними чи моральними тортурами. Жоден із них не мав можливості реалізувати свій потенціал на повну потужність. Вони не стали тими, хто очолив незалежну країну, не дописали чудової пісні чи вірша, не подарували світові ще одного важливого винаходу чи прекрасної картини. Але вони зуміли зберегти свободу в собі, пронести її через часи неволі. Завдяки таким Людям свобода стала реальністю для нас, і кожен із нас отримав можливість вільно реалізувати свій потенціал.
Минуле ХХ століття стало часом найактивнішої боротьби українців за свою свободу. Це був час існування на нашій землі двох тоталітарних режимів (комуністичного та нацистського), які стали символом придушення свободи у світовій історії. Незважаючи на їх вдавану бездоганність, вони зазнали краху тому, що зіткнулись із опором тих, кого ми сьогодні називаємо Людьми Свободи.
Учні нашого класу ознайомилися з експозицією виставки та дізналися про долю Миколи Міхновського, Василя Чучупаки, Євгена Коновальця, Марка Безручка, Олени Степанів, Йосипа Сліпого, Георгія Нарбута, Миколи Леонтовича, Леся Курбаса, Агатангела Кримського, Олени Теліги, Катерини Білокур, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола та ін. Ці люди дуже різні – поети і політики, військові і музиканти, науковці і художники. Їх опір теж був різноманітним: хтось боровся за свободу народу, хтось за свободу творчості й думки, хтось зі зброєю в руках, а хтось – із пензлем. Кожного із них жорстоко ламали – когось у тюрмі, когось у «шарашці», фізичними чи моральними тортурами. Жоден із них не мав можливості реалізувати свій потенціал на повну потужність. Вони не стали тими, хто очолив незалежну країну, не дописали чудової пісні чи вірша, не подарували світові ще одного важливого винаходу чи прекрасної картини. Але вони зуміли зберегти свободу в собі, пронести її через часи неволі. Завдяки таким Людям свобода стала реальністю для нас, і кожен із нас отримав можливість вільно реалізувати свій потенціал.
Коментарі
Дописати коментар